Автором створена колекція понад 160 видів, різновидів, форм, культиварів роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin родини Rosaceae Juss. Вперше в умовах північного заходу України вивчено еколого-біологічні властивості інтродукованих кизильників, встановлено адаптаційні можливості, рекомендовано для використання в народному господарстві України 140 таксонів. Вперше інтродуковано міжродовий гібрид Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark та описано нових для ботанічної науки 12 видів Cotoneaster. Вперше в Україні і світі видано атлас-визначник українською, російською, англійською мовами. Автором опубліковано понад 100 наукових праць.

The author created the collection of more than 160 species, forms, and cultivars of Cotoneaster (Medic.) Bauhin genus, Rosaceae family. The ecological and biological peculiarities of introduced Cotoneasters were learned in conditions of north-west part of Ukraine for the first time. Possibilities of adaptation were determined and use of 140 taxons in natural economy of Ukraine was recommended. The intergenus hybrid Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark. was introduced and 12 new species of Cotoneaster were described for the first time. The first atlas with definitions was published in Ukrainian, Russian, and English. The author published more than 100 scientific works.

Збагачення культурної флори новими рослинами – важливе народно-господарське завдання. В його розв’язанні велике значення мають дослідження з інтродукції рослин. Без їх розвитку неможливе вдосконалення асортименту рослин для зеленого будівництва, фітомеліорації, фармакогнозії, сільського і лісового господарств. Зокрема, про це свідчить гостра необхідність в оригінальних рослинах для створення об’єктів рекреації. Особлива цінність кизильників як високо декоративних рослин в осінній період, коли в насадженнях дуже не вистачає яскравих тонів. У цей час їх кущі засіяні червоними, оранжевими, пурпуровими, темночервоними, чорними, округлими, грушоподібними , поодинокими, парними чи зібраними в невеликі щитки плодами. В Україні ці оригінальні рослини поширені дуже мало. Більше їх використовують в країнах Західної Європи, де їх культивують з 1825 р. Ареал більшості видів перебуває в гірських районах Азії: Середній Азії, Ірані, Афганістані, Індії, Монголії, Китаї. Поліморфний рід Cotoneaster за даними Г. Клотца [1] включає 235 таксономічних одиниць

У Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна кизильники відомі впродовж 120 років. За даними інвентаризації 1884 року в колекціях ботанічного саду Київського університету Св. Володимира нараховувалося 4 види: Cotoneaster melanocarpus, C. microphyllus, C. tomentosus, C. vulgaris. За матеріалами делектусів ботанічного саду у 1930-1938 рр. їх було 2 – 5. У період 1946-1962 років первинне випробування в культурі в умовах Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна пройшли 13 видів [2 – 5]. У 1969 році на розсадниках відділу дендрології (куратори М.І. Білозер та О.М. Колісніченко) вирощувалося 25 видів 2 – 3 (5) – річних саджанців кизильників у кількості 250 екземплярів. В делектусі Ботанічного саду за 1970 рік нараховувалося 7 видів: С. horizontalis, C. integerrimus, C. lucidus, C. melanocarpus, C. multiflorus, C. nitens, C. roseus.

У 1970 році автором розпочата робота по інтродукції видів роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin. Мобілізація популяційно-природно-видового різноманіття кизильників проходила декількома шляхами: виписка насіння з каталогів зарубіжних та вітчизняних ботанічних садів, збирання насіння кизильників у ботанічних садах колишнього СРСР, Угорщини, Чехії під час експедиційних виїздів, збирання живого матеріалу в природних місцях зростання. За минулі 33 роки (1970-2003) отримано насіння із 184 зарубіжних арборетумів, ботанічних та альпійських садів, 45 ботанічних установ колишнього радянського Союзу загальною кількістю 4350 зразків. При цьому з багатьох садів насіння виписували неодноразово. За це колегам ми щиро вдячні. У зв’язку з великим поліморфізмом, гібридизацією та апоміксисом, які існують у роді Cotoneaster, а також через систематичну плутанину, вихідний матеріал кизильників у флорі установ колишнього Радянського Союзу, по можливості, ми збирали в природних місцях зростання. Це: Киргизький та Гісарський хребти (1974), Хібінські та Кандалакшські гори (1979), заповідник “Галича гора” на Середньо-Руській рівнині (1980), Північний Кавказ та гори Вірменії (1981), Східний та Центральний Сибір (1982), Забайкалля (1983), Кольський півострів (1984), Крим (1985), Великий Балхан, Каратау, Заілійський Алатау, Кунгей-Алатау (1986), Далекий Схід (1990), Моравський крас та Велика Угорська долина (1995). Всього автором проведено 20 експедицій. Привезено 1392 зразки насіння, 458 зразків живців, 65 зразків живих рослин Cotoneaster. В результаті проведеної роботи з вирощених сіянців, саджанців, укорінених живців на півночі України створена колекція понад 160 видів, різновидів, форм, культиварів роду Cotoneaster (650 зразків). У її складі є нові (рис. 1, 2) [6] для ботанічної науки 12 таксонів Cotoneaster. Вперше в Україну інтродуковано якутський міжродовий гібрид х Sorbocotoneaster pozdnjacovii Pojark. [7]. Вивчення еколого-біологічних властивостей інтродукованих кизильників в умовах північного заходу України дозволило зробити наступні висновки.

За географічним походженням в складі колекції переважають кизильники із Південно-Східного (18%) та Південно-Західного (17%) Китаю, затим ідуть гімалайські види (14%) та китайські (8%); з гірських ланцюгів Паміро-Алаю, Тянь-Шаню та Центрального Копет-Дагу – 10%; Європи – 9%; Ірану, Афганістану, Пакистану – 7%; Кавказу – 7%; Алтаю, Східного Сибіру – 5%; Монголії – 2%; Криму – 2%; Північної Африки – 1%. В умовах Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна листопадні види кизильників вступають в генеративну фазу на 5 – 7-му, вічнозелені – (8)10 – 12-му році життя. Тривалість періоду цвітіння залежно від виду складає від 6-10 до 36-40 днів. Період плодоношення більшості видів і форм нашої колекції співпадає з періодом 10 вересня – 20 жовтня. Осіннє забарвлення листків листопадних видів проявляється щорічно, а початок його співпадає з періодом 1 – 10 жовтня [8]. За тривалістю періоду вегетації вивчені види кизильників розподілено в групи: 171-180, 181-190, 191-200, 201-210, 211-220, 221-230, 231-240 днів. Встановлено, що між тривалістю періоду вегетації та зимостійкістю кизильників існує залежність. В групі з тривалістю періоду вегетації 171-180 днів число зимостійких видів складає 100%. Із збільшенням періоду вегетації число зимостійких видів зменшується з 94% (181-190 днів) до 33% (221-230 днів). В групі видів із тривалістю періоду вегетації 231-240 днів зимостійкі види відсутні [9]. За результатами багаторічного вивчення сезонного приросту пагонів для 60 видів Cotoneaster вперше отримано відомості про дати початку та кінця, тривалість, динаміку та абсолютні величини приросту осьових та бокових пагонів. Встановлено, що між строками початку росту пагонів, закінченням приросту та зимостійкістю існує взаємозв’язок, що дозволяє прогнозувати потенціал життєздатності кизильників в нових умовах культивування [10, 11]. Встановлено, що спокій кизильників складається із глибокого, який закінчується в грудні, та вимушеного, який продовжується до початку весни. Тривалість загального спокою складає 100-200 днів [12]. Вперше вивчено в онтогенезі вміст аскорбінової кислоти і каротину в листках 8 видів кизильників, вміст та динаміку пластидних пігментів [13]. Вперше визначено лужний склад та накопичення елементів s, p, d – родин в листках та плодах 8 видів [14 – 16]. Вперше для 41 таксону Cotoneaster встановлено вміст цукрів у нектарі однієї квітки (0,134 – 0,460 мг), визначено медопродуктивність 1 га кизильникових насаджень (15 – 190 кг), констатовано, що впродовж 2,5 місяців (з Ш декади квітня по ІІ декаду липня) кизильники можуть бути використані як медоносні рослини [17]. Для уточнення систематичної приналежності сумнівних таксонів вперше використано ізоферментні спектри, складені за ензимограмами пероксидази [18]. Вперше для 52 таксонів кизильників встановлено кількісний склад лектинів в генеративних органах [19], рекомендовано для використання як лікарські рослини [20], вперше для 66 таксонів роду встановлені протистоцидні властивості летких фракцій їх фітонцидів [21]. Рекомендовано для використання в народному господарстві України 140 таксонів, в т. ч. для декоративного садівництва 138 [22], лісових культур 55 [23], фітомеліоративних насаджень 80 [24], бджільництва 57 [17], фітодизайну інтер’єрів 31 [22].

В даний час проводяться дослідження стану популяцій кизильників в нативних умовах України [25]. Розпочата селекційна робота по використанню окремих видів кизильників у садівництві як посухостійкої підщепи для груші та яблуні при створенні садів та лісосадів на непридатних та порушених землях.

Література

1. Klotz G. Synopsis der Gattung Cotoneaster //Wiss. Z. Univ. Jena, Math. – Nat. – Jena, 1983. – Jg. 32. – 6. – S. 909-913.

2. Туркевич Н.В. Поведение экзотов в условиях Ботанического сада им. акад. А.В. Фомина в г. Киеве //Наукові записки КДУ /Праці Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна. – К.: Вид-во КДУ, 1951. – Т. Х. Вип. 11, №21. – С. 201-217.

3. Туркевич М.В., Дарбінь В.Я. Морозостійкість сіянців дерев та кущів // Праці Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна КДУ. – К: Вид-во КДУ, 1955. – №24. – С. 83-93.

4. Телігульська О.М. Наслідки багаторічної інтродукції деревних рослин //Наукові записки КДУ /Праці Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. – К.: Вид-во КДУ, 1955. – Т. 13, Вип. 15, №24. – С. 51-81.

5. Телігульська О.М. Основні фенологічні фази розвитку чагарників Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. – К.: Вид-во КДУ, 1962. – №26. – С. 127-128.

6. Гревцова Г.Т. Атлас Кизильники Cotoneaster (Medic.) Bauhin. – К.: Дім, Сад, Город, 1999. – 372 с.

7. Гревцова А.Т., Казанская Н.А. Кизильники в Украине. – К.: Нива, 1997. – 192 с.

8. Гревцова А.Т. Кизильники: распространение, систематика, интродукция в Украину, использование, охрана /Дис. на соискание уч. ст. докт. биол. наук. – Ялта, 1996. – 908 с.

9. Гревцова Г.Т. Особливості росту і розвитку та зимостійкість листопадних кизильників в умовах Києва //Інтродукція та акліматизація рослин. – К.: Наукова думка, 1955. – Вип.25. – С. 14-17.

10. Гревцова Г.Т., Колесник В.І. Особливості росту однорічних пагонів представників роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin та їх зимостійкість при інтродукції у м. Київ. Повідомлення І //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 2001. – №1. – С. 47-54.

11. Гревцова Г.Т., Колесник В.І., Грабовенко В.М. Динаміка сезонного приросту вічнозелених видів Cotoneaster (Medic.) Bauhin та їх зимостійкість у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна //Вісник. Біологія. – К.: Київський університет, 2000. – Вип. 30. – С. 17-20.

12. Гревцова Г.Т., Колесник В.І. Період спокою та зимостійкість у представників роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin, інтродукованих у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна //Вісник. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К.: Київський університет, 2001. – Вип. 4. – С. 18-20.

13. Гревцова А. Т., Диброва Л.С., Монастырецкая Е.В., Стеценко Н.М. Некоторые эколого-биохимические особенности интродуцируемых кизильников /Тез. докл. //Биологические закономерности и физиология приспособления интродуцированных растений. – Черновцы: Изд-во Черновицкого ун-та, 1977. – С. 39.

14. Гревцова А.Т., Стеценко Н.М. Биология развития и элементы s-семейства (Na, Mg, Ca, Ba) некоторых интродуцированных видов рода Кизильник (Cotoneaster Medic.) //Охрана, изучение и обогащение растительного мира. – К.: Вища школа, 1984. – Вип. 10. – С. 73-81.

15. Стеценко Н.М., Гревцова А.Т. Сезонные изменения концентрации р– семейства (Al, Si, P, Sn, Pb) у кизильников //Охрана, изучение и обогащение растительного мира. – К.: Вища школа, 1984. – Вип. 11. – С. 107-111.

16. Гревцова А.Т., Стеценко Н.М., Табачный Л.Я. Химические элементы d-семейства (Ti,V, Cr, Mn, Fe, Ni, Cu, Zn, Y, Zr, Mo, Ag, La) в кизильниках //Охрана, изучение и обогащение растительного мира. – К.: Вища школа, 1988. – Вип. 13. – С. 83-89.

17. Гревцова Г.Т. Нектаропродуктивність кизильників //Бджільництво /Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник. – К.: Урожай, 1992. – Вип. 2. – С. 21-25.

18. Кучеренко В.П., Гревцова А.Т. Изучение изопероксидаз некоторых представителей Cotoneaster Medic. в связи с проблемой таксономии //Охрана, изучение и обогащение растительного мира. – К.: Вища школа, 1981. – Вип. 8. – С. 88-91.

19. Гревцова Г.Т., Рудік Г.О., Лапчик В.Ф. Лектини генеративних органів кизильників //Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки /Тези доповідей. – К., 1997. – С. 386-387.

20. Гревцова А.Т. Перспективы использования представителей рода Cotoneaster (Medic.) Bauhin как лекарственных растений //Физиолого-биохимические аспекты изучения лекарственных растений /Материалы международного совещания, посвященного памяти В.Г.Минаевой. – Новосибирск, 1998. – С. 21-22.

21. Гревцова Г.Т., Грабовенко В.М. Протистоцидні властивості представників роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin //Вісник. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К.: Київський університет, 1999. – С. 42-43.

22. Гревцова Г.Т., Колесник В.І. Особливості композиційного використання представників Cotoneaster (Medic.) Bauhin у садово-паркових ландшафтах //Інтродукція рослин. – К.: Наукова думка, 2000. – №2. – С. 69-73.

23. Гревцова А.Т. Перспективы использования видов рода Cotoneaster (Medic.) Bauhin в лесных насаждениях и садово-парковых ландшафтах //Экология. Наука, образование, воспитание. – Брянск, 2001. – С. 93-100.

24. Гревцова А.Т., Малюга В.Н. Кизильники в защитно-рекреационных насаждениях Полесья и Лесостепи Украины //Лесовыращивание и защитное лесоразведение /Сборник научных трудов. – К.: Изд-во УСХА, 1992. – С. 74-80.