= Hosted by Arbat = Supported by Prometeus =
Гревцова
Ганна Терентіївна
Доктор біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка з 1996 р. Професор кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2003 року.
Закінчила Харківський сільськогосподарський інститут ім. В.В. Докучаєва у 1961 році за спеціальністю інженер лісового господарства.
Працювала:
Наукові дослідження присвячені інтродукції рослин, зокрема, поліморфного роду Кизильник - Cotoneaster (Medic.) Bauhin.
Створила найбільшу у Східній Європі колекцію роду Cotoneaster (Medic.) Bauhin родини Rosaceae Juss., яка включає понад 160 видів, різновидів, форм, культиварів. Вперше в умовах північного заходу України вивчила еколого-біологічні властивості інтродукованих кизильників, встановила адаптаційні можливості, рекомендувала для використання в народному господарстві України 140 таксонів.
Вперше для 41 таксону Cotoneaster встановила вміст цукрів у нектарі однієї квітки (0,134 – 0,460 мг), визначила медопродуктивність 1 га кизильникових насаджень (15 – 190 кг), констатувала, що впродовж 2,5 місяців (з Ш декади квітня по ІІ декаду липня) кизильники можуть бути використані як медоносні рослини.
Вперше вивчила в онтогенезі вміст аскорбінової кислоти і каротину в листках 8 видів кизильників, вміст та динаміку пластидних пігментів. Вперше визначила лужний склад та накопичення елементів s, p, d – родин в листках та плодах 8 видів.
Вперше для 52 таксонів кизильників встановила кількісний склад лектинів в генеративних органах, рекомендувала для використання як лікарські рослини; вперше для 66 таксонів роду встановила протистоцидні властивості летких фракцій їх фітонцидів.
Вперше інтродукувала міжродовий гібрид Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark. та описала нових для ботанічної науки 8 видів Cotoneaster. Вперше в Україні і світі видала Атлас-визначник українською, російською, англійською мовами. Опублікувала понад 100 наукових праць. Підготувала п’ять кандидатів наук.
В даний час проводить дослідження стану популяцій кизильників в нативних умовах України. Вперше в Україні і світі розпочала селекційну роботу по використанню окремих видів кизильників у садівництві як посухостійкої підщепи для груші та яблуні при створенні садів та лісосадів на непридатних та порушених землях.